| | Тексти пісень на різноманітні теми. |             new | | |
 Geregistreerd op: 2007-08-06 Hoev-heid punten: 5335 Woonplaats: Ukraine
|  Geplaatst: 10 Jan. 2009 14:02 Onderwerp: Тексти пісень на різноманітні теми. |   |
| Можно писати тексти будь яких гуртiв i будь якою мовою!
Laatst aangepast door TinyStalk op 14 Jan. 2009 10:44; in totaal 1 keer bewerkt
| | | Auteur | Bericht |
Meester  Geregistreerd op: 2009-11-29 Hoev-heid punten: 2414 Woonplaats: Ukraine
| Geplaatst: 04 Dec. 2009 15:26
Onderwerp: Тексти пісень на різноманітні теми. | |
|
Обійми Дощу
Під Хмарами
Я йду під хмарами,
Що плачуть, Мов ображене дитя —
Зворушливо і сильно
Колись ми марили
Про спільне щастя й вічні почуття
Так впевнено і вільно.
Небесні сльози
Омивають землю подихом весни —
Вона до цього звикла
Кохання, може,
Й розквітало серед мрій і теплих снів…
Та маревом і зникло.
— Володимир Агафонкін
Мертве Дерево І Вітер
Погаслий свiт очей моїх
Не здатен освiтити шлях
До мрiй, що зберегти не змiг,
Перетворивши в попiл, прах.
Життя тепер – холодна нiч.
Пронизуючи плоть наскрiзь,
Заглушуючи смертний клич,
Знов робить черговий порiз.
Чи витримаю я цей бiль?
Чи слiд менi чекати свiтла?
Чи не покинути цей бiй
Мiж мертвим деревом i вiтром?
Щоб не брехати вже собi,
Що все гаразд, до посивiння —
Чи не покинути цей бiй
Мiж iснуванням i спасiнням?
Як мертве дерево, стою,
Не в змозi зберегти надiю,
Бо до життя любов свою
Я повернути не зумiю.
Не хочу бiльше чути слiв.
Менi набридло iснувати.
Хоч я чекаю безлiч днiв,
Душа не може вже чекати.
Чи витримаю я цей бiль?
Чи слiд менi чекати свiтла?
Чи не покинути цей бiй
Мiж мертвим деревом i вiтром?
У всьому винен тiльки я,
Тепер засуджений страждати.
Чи не залишити життя,
Коли не болiсно вмирати?
— Володимир Агафонкін
Зоренько Моя
Люба моя, мила, зоренько, де ти?
Як мені жити без світла, в пітьмі?
Скільки ще можу тебе я молити?
Як же, коли знов зустрінемось ми?
Світ цей без тебе я бачить не хочу —
Все в ньому тягне мене до землі.
Сльози завжди застилатимуть очі,
Поки очей не побачу твоїх…
— Володимир Агафонкін
Її Душі Зів'ялі Квіти
Розбитих мрій
Не повернути.
Настанув час журби і смути…
Це ангел мій
Стомився гріти
Її душі зів’ялі квіти.
В сердець одвічній боротьбі
Кохання спричиняє біль.
Чи має значення життя,
Якщо загинуть почуття?..
Спливає час,
Минають роки…
Набридло. Хочу вічний спокій.
Немає нас…
Є лиш самотність,
Що хворої жадає плоті.
Чи душу промайне журба,
Якщо не будеш ти моя?
Це темна, болісна доба.
Почуй, як гірко плачу я…
Ненавиджу кохання,
Що душу ставить під удар,
Підсилює страждання
У світі вічних темних хмар.
Ненавиджу надію
Що в душу встромлює свій ніж,
Що серцем володіє
В той час як доля твердить “ріж!”
— Володимир Агафонкін
Згасаюча Осінь
Вітер восени
Без почуття вини
Зриває листя
Час невпинно йде,
Й не розумієш, де
Ти помилився
В останній час, останню мить осінньої краси
Вертаючись туди, де бути вже не має сил
Де зранку всюди іній замість чистої роси
Попереду я бачу тільки холод й смерть,
І цей тягар мені нести…
Скільки не благай, —
Покриють рідний край
Померлі трави
Вони, колись зелені,
Між небом і землею
Не обирали
В останній час, останню мить осінньої краси
Вертаючись туди, де бути вже не має сил
Де зранку всюди іній замість чистої роси
Я маю вибір між землею й небесами,
Й цей тягар мені нести…
— Володимир Агафонкін
Зимова Елегія
Ліс…
Вкритий снігом ліс.
Під величним небом,
Серед білих гір.
Ніч…
З лісом віч-на-віч.
Чую тільки тебе,
Стримуючи зір.
Вір
Кришталевих озер очам.
Не покину серцем
Цей пречистий храм.
Я душею й думками там…
Тиснуть тисячі темних брам.
Кров так сильно бьється…
Що я втрачу і що віддам —
Все одно залишусь я там…
Серед ночі,
Під гілками,
У озерця
Крижаного
Заплющу очі,
Замерзнуть рани,
Забьється серце —
Нема нікого,
Тільки вітер,
Та й дерева,
Сніг лоскоче,
Укриває,
Крига вкрита
Кришталева —
Такі ночі
В мого Раю…
В снах розчиняючись, біль промине
І все-таки щось непокоїть мене
Серце все швидше і швидше стучить
Немов відчуває загибелі мить
І по секундам відстукує час
Ось воно – справжнє життя без прикрас
А що має сенс, якщо скоро помру?
Аж раптом примара продовжує гру!..
В мить з пошматованих сірих небес
Зірветься шторм як розлючений пес
Вдарить поривом та й вдарить іще
Хиткі будівлі розтрощить у щент
Тисячі вирве із корнем дерев
Повітря пронизить вбиваючий рев
І всіх поховає у білій труні
Вітром безжальним пробуджений сніг
— Володимир Агафонкін
Самотні Ночі
Згадую теплий вечір, —
Це було, мов учора, —
Тримавши тебе за плечі,
В очах бачив синє море —
Бавився сяйвом місяць
В воді чистій і прозорій,
Й під хвиль колискову пісню
Чарівно ясніли зорі…
Нічого я більш не хочу,
Нічого мені не треба,
Тільки в рідні дивитись очі
І бачить безмежне небо,
Дні і весняні, й літні,
І восени, і взимку
За руки тримати рідні,
Відчути тепло й підтримку…
Тихо тобі шепочу
Шелестом світлого ранку,
Ніжно тебе лоскочу
Теплим дощем на світанку,
Дивлячись небом в очі,
Тільки сказати хочу —
Вип’ють самотні ночі
Душу твою до останку.
— Володимир Агафонкін
Дорогою Вічності
Дорогу твою не змінити —
Вона оповита голими гілками
Й камінням під ногами.
Але ти зможеш повернутись,
Усе забути і мене знайти —
Я чекаю, йди…
Приспів:
Ти побачиш світ моїх снів.
Ти почуєш пісню небесних птахів
І відчуєш свободу ночей,
Що розкидують зорі на небосхил.
Я зруйную віру печер.
Я збудую храми вічних озер,
І ми вийдемо в неосяжні лани
Танцювати під дощем.
У серці, бо поряд різні люди,
Спокою не буде й воля рветься в тебе
Як місяць в денне небо
І я знаю, що ти скоро
Перетнеш це море чорної води —
Я чекаю, іди…
Приспів.
Думки застигли у скульптурах,
І лежать в тортурах теплі білі дні,
Що воскресають навесні
І ти надію не втрачай
І не поспішай сюди зійти —
Я чекаю завжди…
Приспів.
Це стрибок до сірих вершин.
Це початок буття нової душі,
Що не буде шукати себе
І блукати лісами на самоті
Ти поринеш у світ моїх снів.
Я проведу тебе до сивих степів,
Де чекає вічне життя
Й вільний подих кришталевих ідей
— Микола Кривонос | | | Terug naar boven | |  |
Meester Geregistreerd op: 2009-11-29 Hoev-heid punten: 2414 Woonplaats: Ukraine
| Geplaatst: 04 Dec. 2009 15:27
Onderwerp: Тексти пісень на різноманітні теми. | |
| Текст песни Anastacia "Who's Gonna Stop The Rain"
(Oh, oh, oh)
There is no rose without a thorn
No rain without a storm
(Oh, oh, oh)
There is no laughter without tears
(Oh, oh, oh)
In a world gone crazy
Torn between the roads
That we must choose
Win or lose
If every sould should lose it's way
If every face should lose it's name
Tell me who's gonna stop the rain?
(Oh, oh, oh)
(Oh, oh, oh)
(Oh, oh, oh)
Each day another boy or girl
Sets foot into this world
(Oh, oh, oh)
One reaches out to touch the sky
One never learns to fly
(Oh, oh, oh)
Where is it written in the stone
That any child should walk alone
Out on their own?
If no one tries to end this game
Tell me who's gonna stop the rain?
(Oh, oh, oh)
Who's gonna stop
The rain?
I said who's gonna stop the rain?
Hey, hey, yeah
How many rivers must we crosse before we learn
That the flood is rising high
And the bridges all have burned
Each time another dream is washed into the sea
It's another piece of you
It's another piece of
Me
Oh yeah
(Oh, oh, oh)
Sure as the blood runs through your veins
Sure as the falling rain, oh yeah
(Oh, oh, oh)
We'll taste the tears of each defeat
The bitter and the sweet, yeah, oh yeah
(Oh, oh, oh)
As the days grow colder
Wonder if we'll ever see the sun
When winter comes, yeah
If no one stands to take the weight
If no one answers to the blame
Tell me who's gonna stop the rain?
(Oh, oh, oh)
(Oh, oh, oh)
(Oh, oh, oh)
Who's gonna stop the rain?
If every sould should lose it's way
If every face should lose it's name
If no one tries to end this game
Or find a way to ease the pain
Who's gonna stop the rain?
(Oh, oh, oh)
If no one stands to take the weight
If no one answers to the blame
Who's gonna stop
The rain?
(Oh, oh, oh)
(Oh, oh, oh)
Who's gonna stop the? | | | Terug naar boven | | |
Meester Geregistreerd op: 2009-11-29 Hoev-heid punten: 2414 Woonplaats: Ukraine
| Geplaatst: 04 Dec. 2009 15:29
Onderwerp: Тексти пісень на різноманітні теми. | |
| Shape of my heart : Английский
© Sting & Dominic Miller
He deals the cards as a meditation
And those he plays never suspect
He doesn't play for the money he wins
He don't play for respect
He deals the cards to find the answer
The sacred geometry of chance
The hidden law of a probable outcome
The numbers lead a dance
Chorus:
I know that the spades are the swords
of a soldier
I know that the clubs are weapons of war
I know that diamonds mean money for
this art
But that's not the shape of my heart
He may play the jack of diamonds
He may lay the queen of spades
He may conceal a king in his hand
While the memory of it fades
Chorus:
I know that the spades are the swords
of a soldier
I know that the clubs are
weapons of war
I know that diamonds mean money
for this art
But that's not the shape of my heart
(*)That's not the shape, the shape
of my heart
And if I told you that I loved you
You'd maybe think there's
something wrong
I'm not a man of too many faces
The mask I wear is one
Well, those who speak know nothin'
And find out to their cost
Like those who curse their luck in too
many places
And those who fear are lost
Мое сердце : Русский
© Yonder (lyricz@yandex.ru)
Сдача карт для него как медитация.
И те, кто играют с ним, даже не подозревают,
Что играет он не ради денег,
Не ради престижа.
Во время игры он хочет разгадать
Великую Тайну Случайностей,
Скрытый закон возможного исхода…
И цифры пляшут в его руках
Припев (дословно)
Я знаю что пики - это
оружие солдат,
Я знаю что дубинки (крести) тоже нужны
для войны,
Я знаю что бриллианты (бубны) - это плата
за такое искусство,
Но моё сердце (черви) не лежит к этому.
Он может пойти с бубнового валета,
(В разговорной речи это значит "козырной
валет" во всех значениях этого выражения)
А может и с пиковой дамы
(В разговорной речи имеет значение
"роковая женщина")
И в его рукаве может прятаться король,
О котором все уже давно забыли
(Вероятно, ссылка на английскую идиому -
"An ace in one's hand (или sleeve)",
буквально - "Туз в рукаве", которая
значит "нечто (аргумент, довод, уловка и
т.д.), оставленное "про запас")
Припев (по смыслу)
Я знаю что пики - это
оружие солдат,
Я знаю, что крестами благословляют
на войну,
Я знаю, что бубнами приветствуют
обедителей,
Но моё, червонного цвета, сердце не лежит
к этому.
И если бы я сказал, что люблю тебя,
Ты, наверно, подумала бы, что я не
искренен…
Я отнюдь не лицемер,
И маска у меня на все случаи одна.
А те, кто вечно говорят - не знают ничего,
И понимают горькую правду:
Они, как и те, кто слишком много клянёт
свою судьбу,
И как те, кто испытывает страх, безнадежно
потеряны. | | | Terug naar boven | | | | | |
